Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВАНЬКИ́РЧИК, а, ч., заст.Зменш. до ваньки́р.Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого (М. Коцюбинський);Зайшов [господар] до ванькирчика, де спала... смотреть
-а, ч. Зменш. до ванькир.
імен. чол. роду
див. прибудова
-а, ч. Зменш. до ванькир.
ванькирчик, -а