Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
Валер'ян, Валеріан лат.; Valerianus — присв. прикм. до Valerius — Валеріїв (див. Валирій). Валеріанко, Валеріанчик, Валирко, Валира, Валирка, Валирик, Валя; Лира, Лирик. — Чому досі віконниці не одчинені?.. — Валер'яне, милий, нехай так буде... То я звеліла (М. Коцюбинський); Може, зайти до брата Валерка?.. Валер'ян зустрів здивовано, якось звисока-поблажливо (О. Іваненкс); Повільно відчинилися двері кабінету, на порозі стояв Валеріан Миколайович, той самий Валя, що не сплив ще з мрій, як прозорий, мінливий міраж (О. Копиленко).... смотреть
власна назва, імен. чол. родуВалерьян