Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
імен. чол. родулінгв., літ., екон.афiкс, що з'являється в серединi кореня слова при словозмiнi й словотвореннiинфикс
-а, ч., лінгв. Афікс, що з'являється всередині кореня слова за словозміни й словотворення.
[infiks]ч.infikc грам.
-а, ч. , лінгв. Афікс, що з'являється всередині кореня слова за словозміни й словотворення.
інфікс; ч. (лат., вставлений) афікс, що з'являється усередині слова при словозміні і словотворенні.
і́нфікс (від лат. infixus – вставлений) афікс, що вставляється всередину основи слова.
інфікс, -а