Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЯЧМІНЕ́ЦЬ¹, нцю́, ч.Зменш.-пестл. до ячмі́нь¹.– Раніше, було, сніжок із землі – ячмінець в грязь – і князь (Григорій Тютюнник).ЯЧМІНЕ́ЦЬ², нця, ч.Зменш... смотреть
I -нцю, ч.Зменш.-пестл. до ячмінь I. II -нця, ч.Зменш.-пестл. до ячмінь II.
імен. чол. родуімен. чол. роду
[jaczminec']ч.jęczmień бот.
I -нцю, ч. Зменш.-пестл. до ячмінь I.II -нця, ч. Зменш.-пестл. до ячмінь II.
Ячміне́ць, -нця́, -нце́ві; ячмінці́
ячмінець, -нцю (злак) і -нця (запалення)