Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч.Зменш.-пестл. до я́струб.У небі – ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували ма... смотреть
яструбе́ць[йаструбец']-бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'у/-бцев'і, мн. -бц'і, -бц'іў
імен. чол. роду, жив.
-бця, ч. Зменш.-пестл. до яструб.
{йаструбе́ц} -бца́, ор. -бце́м, м. (на) -бцу́/-бце́ві, мн. -бці́, -бці́ў.
-бця, ч. Зменш.-пестл. до яструб.
яструбе́ць іменник чоловічого роду, істота
яструбець, -бця