Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІ́ХТИК, а, ч.Зменш. до ві́хоть 1, 2.На столі хліб, намазаний маслом, – дві скибки, в мисочці віхтик редьки, трохи у воді, щоб не зів'яла (Б. Харчук);Б... смотреть
-а, ч. Зменш. до віхоть 1), 2).
імен. чол. роду
див. жмут
-а, ч. Зменш. до віхоть 1), 2).
віхтик, -а