ЮВІЛЯРКА

ювіля́рка іменник жіночого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЮВЕЛІР →← ЮВІЛЯР

Смотреть что такое ЮВІЛЯРКА в других словарях:

ЮВІЛЯРКА

ЮВІЛЯ́РКА, и, ж.Жін. до ювіля́р.Численні привітання ювілярці [Н. М. Ужвій] від заводів і колгоспів .. сповнені щирої вдячності за її дійове, яскраве, х... смотреть

ЮВІЛЯРКА

ювіля́рка[йув'іл’арка]-ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок

ЮВІЛЯРКА

імен. жін. роду, жив.юбилярка

ЮВІЛЯРКА

[juwirarka]ж.solenizantka

ЮВІЛЯРКА

Person whose jubilee is being celebrated, hero of an anniversary, hero of the day (evening)

ЮВІЛЯРКА

-и. Жін. до ювіляр.

ЮВІЛЯРКА

{йувіла́рка} -ркие, д. і м. -рці, р. мн. -рок.

ЮВІЛЯРКА

-и.Жін. до ювіляр.

ЮВІЛЯРКА

юбилярша разг.

T: 113