ЮВІЛЯНТ

ювіля́нт іменник чоловічого роду, істота рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЮВІЛЯНТКА →← ЮВІЛЕЙНИЙ

Смотреть что такое ЮВІЛЯНТ в других словарях:

ЮВІЛЯНТ

ЮВІЛЯ́НТ, а, ч., рідко.Те саме, що ювіля́р.Остап Вишня, обігравши слово “перепелинята”, яке не міг вимовити Роман з однойменного оповідання надіслав те... смотреть

ЮВІЛЯНТ

ювіля́нт[йув'іл’ант]-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іy

ЮВІЛЯНТ

ЮВІЛЯ́Р (особа, установа, місто й т. ін., ювілей яких відзначають, святкують), ЮВІЛЯ́НТ рідко. Тепло поздоровили ювіляра письменники (з журналу).

ЮВІЛЯНТ

імен. чол. роду, жив.

ЮВІЛЯНТ

[juwil'ant]ч.jubilat

ЮВІЛЯНТ

-а, ч., рідко. Те саме, що ювіляр.

ЮВІЛЯНТ

{йувіла́нт} -нта, м. (на) -нтові/-нті, мн. -нтие, -нтіy.

ЮВІЛЯНТ

-а, ч. , рідко.Те саме, що ювіляр.

ЮВІЛЯНТ

ювілянт, -а

T: 103