ЩЕДРУВАЛЬНИК

щедрува́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЩЕДРУВАЛЬНИЦЯ →← ЩЕДРОТНИЙ

Смотреть что такое ЩЕДРУВАЛЬНИК в других словарях:

ЩЕДРУВАЛЬНИК

ЩЕДРУВА́ЛЬНИК, а, ч.Те саме, що щедрі́вник.[Зіля:] Добривечір, з святим вечором! Чи не треба вам щедрувальника? (С. Васильченко);Явтухів спів тоне в мо... смотреть

ЩЕДРУВАЛЬНИК

ЩЕДРІ́ВНИК (той, хто ходить щедрувати, щедрує), ЩЕДРУВА́ЛЬНИК. Участь у щедруванні беруть студенти, робітники, вчителі, науковці і всі охочі. Вік щедрі... смотреть

ЩЕДРУВАЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.

ЩЕДРУВАЛЬНИК

-а, ч. Те саме, що щедрівник.

ЩЕДРУВАЛЬНИК

-а, ч. Те саме, що щедрівник.

ЩЕДРУВАЛЬНИК

-а m osoba śpiewająca pastorałki

ЩЕДРУВАЛЬНИК

щедрувальник, -а

ЩЕДРУВАЛЬНИК

см. щедрівник

T: 118