Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ШУРХ¹, ШУРХ-ШУ́РХ, виг.Уживається як присудок за знач. шу́рхати, шу́рхнути.Шурх-шурх, шурх-шурх, черкається об неї широкий лист кленовий та білий топол... смотреть
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 519.... смотреть
-у, ч., діал. Яр.
1) межд.; воспроизводящее шорох, шарканье 2) (в знач. сказ.) шарк; шмыг, юрк
див. тікати; шуміти
-у, ч. , діал. Яр.