Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ШУРНИ́К, а́, ч.Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.
-а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення його від шлаку і т. ін.
імен. чол. роду
-а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення його від шлаку і т. ін.
техн. шуровка (инструмент)
шурник, -а