Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІСЛЮ́К, а́, ч.1. Те саме, що осе́л 1.Сіра стіна. Розчепіривши негнучкі ноги, стоїть під нею віслюк (М. Коцюбинський);Субаші, за звичаєм, велить посадо... смотреть
ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий ж... смотреть
-а, ч. 1) Те саме, що осел 1). 2) лайл. Про нерозумну, вперту людину. || Про людину, що сліпо підкоряється й служить комусь.
-а, ч. 1》 Те саме, що осел 1).2》 лайл. Про нерозумну, вперту людину.|| Про людину, що сліпо підкоряється й служить комусь.
імен. чол. роду, жив.ишак
[wisl'uk]ч.osioł, osiołek
див. дурний; упертий
див. осел
Віслю́к, -ка́; -слюки́, -кі́в
1) осёл 2) бран. осёл, ослятина
Åsna
Esel
Æsel
Асёл
-а m osioł
віслюк, -а
асёл
ვირი
асёл