Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому... смотреть
ШПИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод.Однокр. до шпига́ти.Іде косар і, може б, проминув – Будяк його колючками шпигнув. Розсердився козак – і... смотреть
-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до шпигати. || безос.
недок. шпигати, док. шпигнути1) to prick2) перен. (дошкуляти) to sting, to pique, to nettle, to nag
шпи́гнути вколоти (ст): Щось там говорив про “богатеруф”, про “орлєнта”, що свою кров за Львів віддали, що Львів боронили від руської банди... і мене тут шпигнуло (Тарнавський З.)|| = пштиґнути... смотреть
-ну, -неш, док. , перех. і без додатка.Однокр. до шпигати.|| безос.
Шпигну́ти, шпигону́ти, -ну́, -не́ш
сов. от шпигати