Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ШИНКА́Р, я́, ч., заст.Власник шинку або продавець у ньому.Мина крикнув на шинкаря. Шинкар виніс пляшку горілки (І. Нечуй-Левицький);Що робити з шинкаря... смотреть
ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р (КОРШМА́Р), ОРАНДА́Р (ОРЕНДА́Р) заст., ЦІЛУВА́ЛЬНИК заст., МОНОПО́ЛЬНИК заст. Лихий та збентежений вертався Хома з п... смотреть
шинка́р[шиенкар]-ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам
імен. чол. роду, жив.власник шинку або продавець у ньомукабатчик
-я, ч., заст. Власник шинку або продавець у ньому.
[szynkar]ч.szynkarz
заст.tavern keeper, pub keeper; брит. publican
{шиенка́р} -ара́, ор. -аре́м, м. (на) -аре́ві/-ару́, кл. -а́ру, мн. -арі́, -арі́ў, д. -ара́м.
Шинка́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ка́рю! -карі́, -рі́в, -ря́м
-я, ч. , заст. Власник шинку або продавець у ньому.
корчмар, іст орандар
-я m karczmarz
шинкар, -я
кабатчик