Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІ́НИЧОК, чка, ч.1. Зменш. до ві́ник.Узявши віничок, він бережно почав трохи не вдесяте змітати (Панас Мирний);– Семенку, ти вже наївся? – Вже, – відпо... смотреть
-чка, ч. 1) Зменш. до віник. 2) розм. Колосок, волоть у формі жмутка. 3) кул. Прилад для збивання яєць і т. ін. на піну.
під ві́ник (під ві́ничок). Повністю, до кінця. То пан завжди давав рощот (розрахунок), а тепер хлібороби дали панові рощот. Та ще як дали! За одну ніч підчистили пана, і комори, і обори під віничок — забрали все в нього (М. Стельмах).... смотреть
-чка, ч. 1》 Зменш. до віник.2》 розм. Колосок, волоть у формі жмутка.3》 кул. Прилад для збивання яєць і т. ін. на піну.
імен. чол. роду
див. віник
віничок, -чка