ШВО

шво іменник середнього роду шов розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ШВОВИЙ →← ШВИРДИЦЬ

Смотреть что такое ШВО в других словарях:

ШВО

ШВО, а, с., розм.Те саме, що шов.Бачив Щур голубий вогник, бачив, як заливається шво на залізі (С. Скляренко);Рязанець теж в селянському одязі .. На що... смотреть

ШВО

ШОВ (місце з'єднання зшитих кусків тканини, шкіри тощо), ШВО розм., ЗШИ́ВКА розм.; ФАЛЬЦ спец. (місце з'єднання тонких металевих листків). Цехмістер ув... смотреть

ШВО

ШВО, а, с., розм. Те саме, що шов. Бачив Щур голубий вогник, бачив, як заливається шво на залізі (Скл., Помилка, 1933, 169); Рязанець теж в селянському одязі.. На щоці у нього свіже шво — слід рани (Баш, П’єси, 1958, 16). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 433.... смотреть

ШВО

-а, с. 1) розм. Те саме, що шов. 2) діал.Шиття.

ШВО

сов. шов; місце з'єднання; (у шитві) рубець, рубчик, руб; (від операції) шрам, знак

ШВО

-а, с. 1》 розм. Те саме, що шов.2》 діал. Шиття.

ШВО

Шво, шва, шву

ШВО

lat. shwoшов

ШВО

(род. шва) разг. шов

ШВО

техн. шов

ШВО

шов

ШВО

шов

ШВО

шов

ШВО

шов

ШВО

Шов

T: 106