ЄДИНОВІРЕЦЬ

єдинові́рець іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЄДИНОВІРКА →← ЄДИНОБОРСТВУВАТИ

Смотреть что такое ЄДИНОВІРЕЦЬ в других словарях:

ЄДИНОВІРЕЦЬ

-рця, ч., книжн. 1) Людина однієї з ким-небудь віри, релігії. 2) Прихильник єдиновірства (у 2 знач.).

ЄДИНОВІРЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.рел.единоверец

ЄДИНОВІРЕЦЬ

[jedynowirec']ч.monoteista

ЄДИНОВІРЕЦЬ

-рця, ч. , книжн. 1》 Людина однієї з ким-небудь віри, релігії.2》 Прихильник єдиновірства (у 2 знач. ).

ЄДИНОВІРЕЦЬ

див. спільник

ЄДИНОВІРЕЦЬ

Trosbror, trosfelle

ЄДИНОВІРЕЦЬ

єдиновірець, -рця

ЄДИНОВІРЕЦЬ

единоверец

T: 146