Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ША́ШІЛЬ, ША́ШЕЛЬ, шеля, ч. і розм. шелі, ж.Коричневий жук завдовжки 2–3 мм, личинки якого, розвиваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощ... смотреть
ша́шіль то́чить. 1. кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, мучиться, хвилюється від чогось. (Петро (сам):) Вони зовсім налягли, пригнітили, а та шашіль не перестає точити, не дає спокою, одно нашіптує та допитується: хіба це життя? (Панас Мирний); Той злякався братової могутності, шашіль заздрощів точив йому душу (П. Загребельний). 2. що. Що-небудь поступово руйнується, знищується. Одарка не зважилася заводити суперечок, і Микита ще довгий час не знав, що шашіль уже точить підвалину його оселі (Л. Яновська).... смотреть
-шеля, ч. і розм. -шелі, ж. Коричневий жук завдовжки 2-3 мм, личинки якого, розвиваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощо) чи борошні,... смотреть
-шеля, ч. і розм. -шелі, ж. Коричневий жук завдовжки 2-3 мм, личинки якого, розвиваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощо) чи борошн... смотреть
ша́шіль[шаш'іл']-шеил'а, ор. -шеилеим, м. (на) -шеил'і/-шеилеив'і
ША́ШІЛЬ (жук, який точить деревину, борошно тощо), ЧЕРВОТО́КА, ТОЧИ́ЛЬНИК. В душі.. якесь неспокійне відчуття точило її, як точить деревину шашіль (А. ... смотреть
імен. чол. роду, жив.етнон.шашель
Ша́шель, -шля (ч. р.) і ша́шіль, -шелі, -шелі, -шіллю (ж. р.); ша́шлі, -шлів
ент.pileworm, shipworm
{ша́шіл} -шеила, ор. -шеилеим, м. (на) -шеилі/-шеилеиві.
личинка жука кожееда, устар. шашел(ь), шашень
шашіль, -шеля
д! шкідник.