Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ)... смотреть
ШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ШАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., чим, по чому і без дод., розм.Підсил. до ша́ркати.Чути було, як шаркотіли сани та пирхали пр... смотреть
-очу, -отиш і шаркотати, -очу, -очеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до шаркати.
шаркоті́ти[шаркоут’ітие]-коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'
-очу, -отиш і шаркотати, -очу, -очеш, недок. , чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до шаркати.
{шаркоуті́тие} -коучу́, -коти́ш, -котиемо́, -котиете́; нак. -коти́, -коуті́т.
див. іти; ходити; шуміти