Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЧУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. чу́бляться; наказ. сп. чу́бся; недок., розм.Битися, хапаючи один одного за чуба.Жінки чубляться раз у раз за кіски ні за с... смотреть
БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаюч... смотреть
-блюся, -бишся; мн. чубляться; недок., розм. Битися, хапаючи один одного за чуба. || перен. Не мирити між собою.
чу́битися[чубиетиес'а]-бл'ус'а, -биес':а, -биец':а, -бл'ац':а; нак. чубс'а, чубтеис'а
[czubytysja]дієсл.czubić się
-блюся, -бишся; мн. чубляться; недок. , розм. Битися, хапаючи один одного за чуба.|| перен. Не мирити між собою.
{чу́биетиеса} -блуса, -биес:а, -биец:а, -блац:а; нак. чу́бса, чу́бтеиса.
разг. драть друг друга за волосы; (неточно) драться; ссориться