Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕ... смотреть
ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст.Чернець.Піду в церкву із Софійкою, тільки не до тих бородатих чорноризників, що ненавидять цю землю і її мову, а до ос... смотреть
-а, ч., церк. Чернець.
імен. чол. роду
-а, ч. , церк. Чернець.
чорноризник, -а