ЧОЛОВІК

чолові́к іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЧОЛОВІКІВ →← ЧОЛОВ'ЯГА

Смотреть что такое ЧОЛОВІК в других словарях:

ЧОЛОВІК

ЧОЛОВІ́К, а, кл. і́че, ч., мн. і́ки́, і́кі́в.1. Особа чоловічої статі; протилежне жінка.За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (І... смотреть

ЧОЛОВІК

ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ... смотреть

ЧОЛОВІК

Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти.Треба йому допекти, щоб побачити його злість.Громада великий чоловік.Громада може багато добра зроби... смотреть

ЧОЛОВІК

ЧОЛОВІК – ЛЮДИНАЧоловік, -а. 1. Особа чоловічої статі. За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (І.Нечуй-Левицький). 2. Одружена ос... смотреть

ЧОЛОВІК

Бо́жий чолові́к, заст. Паломник, прочанин; юродивий. Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: — Добрий козак; по батькові пішов (П. Куліш); — Данила Бульбаша не знали? У Божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий (П. Панч). як оди́н. 1. перев. з дієсл. Одностайно, дружно. — Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич); Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко); І б’ють гармати як один! (Ю. Яновський). як оди́н чолові́к. Ще хвилина — і враз, як один чоловік, ринула (купка чумаків) на розбишак (М. Коцюбинський). 2. Без винятку, всі. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка); Русалки, вбрані мов на свято, Постали — гожі як одна (П. Грабовський); Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко); Ці (бійці) — як один — в новому обмундируванні (О. Гончар). як оди́н чолові́к. Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький). 3. Чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові. Усе парубоцтво — як один.... смотреть

ЧОЛОВІК

-а, ч. 1) Особа чоловічої статі; прот. жінка. 2) Одружена особа стосовно до своєї дружини. 3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на... смотреть

ЧОЛОВІК

Iбатько, благовірний, ґазда, годувальник (давнє), господар, любий, милий, мій (в устах дружини: "А мій захотів..."), муж, нелюб (чоловік, якого не коха... смотреть

ЧОЛОВІК

чоловік (чло́вік) 1. людина (м, ср, ст): Уклад травленя у чоловіка представляється як канал 6-7 метрів довгий. Коли сей канал є всюди свобідний і отвертий, то спожиті страви переходять через него без перешкоди (Дрималик)◊ ка́ждий чоловік до чогось зда́лий кожна людина має талант (Франко) ◊ раз чоловік молоди́й молодість швидко минає (Франко) ◊ чоловік їсть, аби́ жи́ти, а не жиє, а́би їсти (Франко) ◊ чоловіка відра́зу не пізна́єш (Франко)... смотреть

ЧОЛОВІК

чолові́к[чолоув’ік]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -в'ічеи, мн. -в'ікие/-лов'іки, -в'ік'іў/-лов'ік'іўдва чолоув'ікие

ЧОЛОВІК

імен. чол. роду, жив.1. особа чоловічої статімужчина2. те саме, що "людина"человекімен. чол. роду, жив.одружена особа стосовно до своєї дружинимуж

ЧОЛОВІК

-а, ч. 1》 Особа чоловічої статі; прот. жінка.2》 Одружена особа стосовно до своєї дружини.3》 Те саме, що людина.|| Уживається при лічбі, вказівці ... смотреть

ЧОЛОВІК

Чолові́к, -ка, -кові, -ві́че! -віки́, -вікі́в і (після числівн.) -ві́к, -ві́ка́м. П’ять чолові́к і п’ять чолові́ка

ЧОЛОВІК

[czołowik]ч.mężczyzna, małżonek, mążвиходити заміж — wychodzić za ...

ЧОЛОВІК

1) мужчина, разг. мужик 2) (по отношению к своей жене) муж; супруг 3) (преим. с определ. её, свой и т.п.) разг. мужик чоловіче (добрий) — разг. добрый человек; реже разг. хозяин, почтенный, почтеннейший, любезный 4) человек... смотреть

ЧОЛОВІК

1) man; (особа) personдесять чоловік — ten men (persons)2) (у подружжі) husband

ЧОЛОВІК

1. людина, мужчина2. це див. муж, супруг

ЧОЛОВІК

не жінка, р. мужчина; (законний) дружина, подружжя, ф. старий, мій, р. муж; ЖМ. людина, особа; ЕВ. не пан, селянин; чоловічок, чолов'яга, чоловічище.

ЧОЛОВІК

【阳】1) 男人, 男子; 口 男子汉2) 夫, 丈夫

ЧОЛОВІК

(людина чоловічої статі) розм. мужчина, чолов'яга, дядько, мужик; (одружений, щодо своєї дружини) дружина, подружжя, муж.

ЧОЛОВІК

-а m 1. człowiek 2. mąż, małżonek ~ дочки mąż córki (zięć) ~ сестри mąż siostry (szwagier) 3. mężczyzna

ЧОЛОВІК

{чолоуві́к} -ка, м. (на) -кові/-ку, кл. -ві́чеи, мн. -ві́кие/-ловіки́, -ві́кіў/-ловікі́ў два чолоуві́кие.

ЧОЛОВІК

Ektemann, mann

ЧОЛОВІК

Ægtemand, mand

ЧОЛОВІК

Чалавек

ЧОЛОВІК

husband, male, man, spouse

ЧОЛОВІК

ქმარი; კაცი

ЧОЛОВІК

чоловік, -а

ЧОЛОВІК

чалавек

ЧОЛОВІК

чалавек

ЧОЛОВІК (МН. ЧОЛОВІКИ, ДВА ЧОЛОВІКИ)

чоловік (мн. чоловіки, два чоловіки)

ЧОЛОВІК ПОМЕРЛОЇ

decedents spouse, surviving spouse

T: 112