Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, недок., діал.1. кого, що і без прям. дод. Рахувати, підраховувати кого-, що-небудь; лічити.Бабуня шептала молитву, а я .. числила мо... смотреть
Числити1.1. Рахувати, вираховувати. / Вираховувати, вгадувати (на картах), ворожити. А ворожка числила щось межи картами та числила, перешіптувала якісь незрозумілі слова, а відтак сказала їй ось що: “У тебе велика гризота, але ще більша журба тебе і твойого чоловіка жде відтепер" (Коб., Земля, 250). 2. Налічувати, мати певну кількість чогось. Заряд стоваришеня складає ся із старшини, що числить 5 членів (голова, заступник голови, книговодчик, іще двох членів - з тих двох членів може бути один писар, а один касиєр) (Канюк, 1906, 9); Мати Христі Алчевської побіліла з горя за одну ніч, а в неї самої, що числила в той час заледве кільканадцять літ, осталося на молодій голівці по одній стороні біле пасмо волосся (Коб., Слова..., 304); [Швайцария]- се маленька держава, що числить всеголиш 3міліони, 300 тисяч душ, отже, більше-меньше тілько, кілько нас, Русинів-Українців, жиє в Галичині і на Буковині (Товариш, 1908, 91); Була ще майже дитиною, бо числила ледве шістнадцять років (Коб., Земля, 223); Відти [батько] став з часом, числячи поверх двадцять років мандатором, стаючи відразу по стороні пригноблюваного дідичами народу (Коб., Автобіографія, 12); Чернівецька ґімназія числила до тисячі учнів, але в тім числі було, звичайно, не більше 150 українців (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 156). Числити2. Розраховувати на щось, сподіватися чогось. Суть молоді люди, по котрих не лиш богато можна сподівати ся, але на котрих напевно можна і числити, що не замовкнуть, бо вже їм Бог дав таку непосидючу і “крикливу ” натуру (Маковей, Листи, 552); На всі тії подані праці можете числити з певністю, ласкавий пане добродію, а поки що пишусь з правдивим поважанням Ольга Кобилянська (Коб., Листи, 13, 269); Про фільмову справу з моїм оповіданням не питаю, бо гадаю, що ще, певно, і самі не маєте відомостий, або, може, кинули її ad acta, бо не дається нічо з нею зробити. Та я і не дуже так числю; що буде - буде (Коб., Слова..., 294); Стоцький каже Вам переказувати, що дуже тішиться, що Ваша дисертація вже до половини готова. Отже, подаю Вам до відомості. Пігуляк те саме. Вони числять з певністю на Вас - ждуть (Коб., Слова..., 253); Се є хибна дорога засудити обжалованого [М. Січиньского] на смерть, числячи на уласкавлене. Про уласкавлене годі тут говорити, бо се не в нашій волі (Б., 1909, 85, 1).... смотреть
РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (... смотреть
-лю, -лиш, недок., діал. 1) перех. і неперех. Рахувати, підраховувати кого-, що-небудь; лічити. 2) за кого – що, перех. Вважати, визнавати (у 3 знач.)... смотреть
-лю, -лиш, недок. , діал. 1》 перех. і неперех. Рахувати, підраховувати кого-, що-небудь; лічити.2》 за кого – що, перех. Вважати, визнавати (у 3 зн... смотреть
чи́слити 1. рахувати (ст): Ми є нарід, що не любить числити, знаю це по собі (Боберський)||рахувати2. розраховувати \, сподіватися \ (ст): Я ще раз кажу, що Вільхівський з Дарою не ожениться! Нехай Вікторія на нього не числи́ть (Острук)||рахувати... смотреть
To count, to reckon; (у рядах) to rank (тж. див. лічити, рахувати)
рахувати, лічити, підраховувати, п! ОБРАХОВУВАТИ; (за кого) мати, вважати, визнавати; (на кого) розраховувати, покладатися, орієнтуватися, з. важити.
1) считать; подсчитывать 2) (признавать кем-н., чем-н.) считать (кем, чем), причислять (к кому, к чему)
-лю, -лиш liczyć