Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев'яні та ін. предмети — утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГ... смотреть
ЧЕРГОТІ́ТИ, ти́ть, недок., розм.Утворювати різкі, пронизливі звуки (перев. при терті металевих предметів об щось); скрипіти.Чув, як він підпилює дуба в... смотреть
-тить, недок., розм. Утворювати різкі, пронизливі звуки (перев. при терті металевих предметів об щось); скрипіти. || Про спів деяких птахів.
-тить, недок. , розм. Утворювати різкі, пронизливі звуки (перев. при терті металевих предметів об щось); скрипіти.|| Про спів деяких птахів.