ЧЕПУРУХА

чепуру́ха іменник жіночого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЧЕПУРУШЕЧКА →← ЧЕПУРУН

Смотреть что такое ЧЕПУРУХА в других словарях:

ЧЕПУРУХА

ЧЕПУРУ́ХА, и, ж., розм.1. Жін. до чепуру́н.То не прибрано в кухні – і вона гарикає Христі; а розпочне Христя прибирати, вона гукає: – Оця ще мені чепур... смотреть

ЧЕПУРУХА

-и, ж., розм. 1) Жін. до чепурун. 2) жарт. Велика чарка.

ЧЕПУРУХА

імен. жін. роду, жив.щеголиха

ЧЕПУРУХА

-и, ж. , розм. 1》 Жін. до чепурун.2》 жарт. Велика чарка.

ЧЕПУРУХА

опрятная (женщина); аккуратная (женщина); аккуратистка; чистюля ж.; щеголиха, франтиха

ЧЕПУРУХА

див. охайний; чарка

ЧЕПУРУХА

Чепуру́ха, -хи, -сі; -ру́хи, -ру́х

T: 159