ЧЕБЧИК

че́бчик іменник чоловічого роду чебрець розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЧЕВЕЛЬЧА →← ЧЕБУРЕЧНА

Смотреть что такое ЧЕБЧИК в других словарях:

ЧЕБЧИК

ЧЕ́БЧИК, у, ч., розм.Те саме, що чебре́ць.Важкий дух польових васильків, чебчику розлягався в солонуватому повітрі (І. Нечуй-Левицький);Долівка малесен... смотреть

ЧЕБЧИК

ЧЕБРЕ́ЦЬ бот., ЧЕ́БРИК розм., ЧЕ́БЧИК розм. На високій береговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток (В. Земляк); Се... смотреть

ЧЕБЧИК

-у, ч., розм. Те саме, що чебрець.

ЧЕБЧИК

імен. чол. роду

ЧЕБЧИК

-у, ч. , розм. Те саме, що чебрець.

ЧЕБЧИК

чебчик, -у (рослина)

T: 109