Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЧАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.Зменш. до чаву́н 2.Незабаром він докопався до чорного, обплетеного мідним дротом чавунця (М. Стельмах);Рибку смажить [матуся] мені, ... смотреть
чавуне́ць[чавунец']-н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў
[czawunec']ч.żeliwnik
-нця, ч. Зменш. до чавун 2).
імен. чол. родучугунок
див. чавун
{чавуне́ц} -нца́, ор. -нце́м, м. (на) -нці́, р. мн. -нці́ў.
уменьш.; = чавунок, = чавунчик чугунок
-нця, ч. Зменш. до чавун 2).
чавунець, -нця