ЦВІРКАТИ

цві́ркати дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЦВІРКНУТИ →← ЦВІРКАННЯ

Смотреть что такое ЦВІРКАТИ в других словарях:

ЦВІРКАТИ

ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ... смотреть

ЦВІРКАТИ

ЦВІ́РКАТИ, аю, аєш, недок.1. Те саме, що цвірі́нькати 1, 2.– Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня й доктор виїжджають позавтра вже зовсім! – Знаю! .. В на... смотреть

ЦВІРКАТИ

цві́кати (цві́ркати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому. Дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — То ти смієш мені цвікать в вічі? (І. Нечуй-Левицький); —Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром (М. Стельмах); Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (В. Кучер); — Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (О. Кобилянська). цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо. Ставитися до чогось з призирством; нехтувати чим-небудь. — Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все... (Нар. опов.).... смотреть

ЦВІРКАТИ

-аю, -аєш, недок. 1) Те саме, що цвірінькати 1), 2). 2) розм.Спльовувати крізь зуби; чвиркати. 3) розм., рідко. Те саме, що цвікати.

ЦВІРКАТИ

-аю, -аєш, недок. 1》 Те саме, що цвірінькати 1), 2).2》 розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати.3》 розм. , рідко. Те саме, що цвікати.

ЦВІРКАТИ

несов. - цвіркати, сов. - цвіркнути 1) стрекотать, застрекотать; трещать, затрещать 2) (о птицах) чирикать, чирикнуть, разг. чиликать, чиликнуть 3) плевать сквозь зубы... смотреть

ЦВІРКАТИ

(- пташку) ЦВІРІНЬКАТИ, теркотіти, теркотати; (- цвіркуна) сюрчати; (крізь зуби) спльовувати, цикати, циркати; (в очі) цвікати; цвірчати, цвіркотати, цвіркотіти.... смотреть

ЦВІРКАТИ

[cwirkaty]дієсл.ćwierkać

ЦВІРКАТИ

цві́ркати вул. вести порожні балачки (ст)◊ цві́ркати в о́чи вул. дорікати; сварити, ганьбити (ст)

ЦВІРКАТИ

див. говорити; лити; цвірінькати

ЦВІРКАТИ

Цві́ркати, -каю, -каєш = чви́ркати

ЦВІРКАТИ

цьвірінькати

T: 119