ЦІЛЮЧІСТЬ

цілю́чість іменник жіночого роду цілющість розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ЦІЛЮЧИЙ →← ЦІЛЬОВИЙ

Смотреть что такое ЦІЛЮЧІСТЬ в других словарях:

ЦІЛЮЧІСТЬ

ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм.Властивість за знач. цілю́чий.

ЦІЛЮЧІСТЬ

-чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий.

ЦІЛЮЧІСТЬ

імен. жін. роду

ЦІЛЮЧІСТЬ

-чості, ж. , розм. Властивість за знач. цілючий.

T: 149