Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм.,... смотреть
ХИ́ТРИК, а, ч., розм.Те саме, що хитру́н.Ну й хитрик з тебе! (Сл. Б. Грінченка).
-а, ч., розм. Те саме, що хитрун.
див. хитрий
-а, ч. , розм. Те саме, що хитрун.
хитрик, -а
еврейка, дочь рыбака, рабочая; род. в 1888 г. в г. Сенно, Смоленск. губ., самоучка. В 1906 г. работ. в орг. Партии соц.-революционеров в Баку под кличкой «Анюта», выполн. техн. поручения, орг. и участв. в организации взрыва парохода компании «Кавказ и Меркурий» в Баку. Арест. в 1907 г. и выслана за пределы Кавказа,возвратиласьвБаку и работ. в орг. Партии соц.-революционеров. Арест. в Баку в 1911 г. и Тифлисск. суд. палатой 27 февр. 1912 г. в Баку осужд. по 1 ч. 102 ст. Уголовн. уложения за принадл. к Партии соц.-революционеров на 6 л. каторги. Наказ. отб. в Харьковск. губ. тюрьме в 1914 г., а в 1914-17 гг. в Петрограде в Крестах. Беспарт. Пенсионер. Чл. бил. О-ва N1073.... смотреть