Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК... смотреть
ХИ́МОРО́ДНИК, а, ч., розм., рідко.Ворожбит; чаклун.“Що ж, – думає [Петро], – як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха... смотреть
-а, ч., заст. Ворожбит, чарівник.
імен. чол. роду, жив.
див. чародій
-а, ч. , заст. Ворожбит, чарівник.
Хи́мородник, -ка; -ники, -ків