Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДВЕРТА́ТИ (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), ВІДВО́ДИТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ, ВІДХИЛЯ́ТИ. — Док.: відверну́ти, відвести́, відволікти́,... смотреть
недок. відхиляти, док. відхилити1) (від напряму) to deflect2) (пропозицію, прохання) to decline, to avert, to turn aside (off); to scout, to reject; юр... смотреть
відхили́ти[в'ідхиелитие]-л'у, -илиеш; нак. -ли, -л'іт'
[widhyłyty]дієсл.odchylić
ВІДХИЛИ́ТИ див. відхиля́ти.
див. відхиляти.
-хилю, -хилиш 1. odchylić; zboczyć (np. z drogi) 2. odrzucić, uchylić
【完】 见 відхиляти
{відхиели́тие} -лу́, -и́лиеш; нак. -ли́, -лі́т.
техн. отводить, отклонять, уваливать
див. відхиляти.
сов. от відхиляти