ХВАЛЬКУВАТИЙ

хвалькува́тий прикметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ХВАЛЬКУВАТО →← ХВАЛЬКУВАТІСТЬ

Смотреть что такое ХВАЛЬКУВАТИЙ в других словарях:

ХВАЛЬКУВАТИЙ

ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РД... смотреть

ХВАЛЬКУВАТИЙ

ХВАЛЬКУВА́ТИЙ, а, е.1. Який любить хвалити себе, схильний до вихваляння.Чирик був старим, досвідченим горобцем .. Але він не зважав на свої роки, а, як... смотреть

ХВАЛЬКУВАТИЙ

хвалькува́тий[хвал'куватией]м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і

ХВАЛЬКУВАТИЙ

-а, -е. 1) Який любить себе хвалити, схильний до вихваляння. 2) Який містить похвальбу.

ХВАЛЬКУВАТИЙ

-а, -е.1》 Який любить себе хвалити, схильний до вихваляння.2》 Який містить похвальбу.

ХВАЛЬКУВАТИЙ

(який любить хвалити себе) хвастливий, хвальковитий, чванькуватий, нескромний, задавакуватий.

ХВАЛЬКУВАТИЙ

ад'єктивхвастливый

ХВАЛЬКУВАТИЙ

див. пихатий; хвалько

ХВАЛЬКУВАТИЙ

【形】 爱夸口的, 爱吹牛的

ХВАЛЬКУВАТИЙ

{хвалкува́тией} м. (на) -тому/ -тім, мн. -ті.

ХВАЛЬКУВАТИЙ

= хвальковитий хвастливый

T: 126