ХАБАРНИЦЯ

хаба́рниця іменник жіночого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ХАБАРНИЧАТИ →← ХАБАРНИЦЬКИЙ

Смотреть что такое ХАБАРНИЦЯ в других словарях:

ХАБАРНИЦЯ

ХАБА́РНИЦЯ, і, ж.Жін. до хаба́рник.

ХАБАРНИЦЯ

імен. жін. роду, жив.та, що бере хабарівзяточница

ХАБАРНИЦЯ

-і. Жін. до хабарник.

ХАБАРНИЦЯ

Хаба́рниця, -ці; -ниці, -ниць

ХАБАРНИЦЯ

-і.Жін. до хабарник.

ХАБАРНИЦЯ

взяточница; хапуга

Рекомендуем посмотреть:

MÍNIMO

OVERDUE NUMBER

ВЕЛИКИЕ ДЕРЖАВЫ

ЕВАНГЕЛИЕ ОТ ЛУКИ 4:7

КЛАССИФИЦИРОВАТЬ

КЛАСТЬ/ ПОЛОЖИТЬ ИМЯ

ОДНОЗАХОДНЫЙ ВИНТ

РАДРАДЁХОНЕК

САТИРИКООБЛИЧИТЕЛЬНЫЙ

אַנטִישֵמִיוּת נ'

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я