Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися.... смотреть
недок. відучуватися, док. відучитисяto break oneself (of)
ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися.
див. відучуватися.
【完】 见 відучуватися
див. відучуватися.