ФО́БІЯ, ї, ж.Різновид нав'язливих станів, непереборний страх перед чим-небудь, який не має реального підґрунтя, при деяких психічних захворюваннях, іно... смотреть
психологічний синдром, який характеризується уникненням специфічних ситуацій або об’єктів, які не є об’єктивно небезпечними, але викликають страх або тривогу. Ф. З грецької означає страх або небезпеку. В складних словосполученнях Ф. вказує на пов’язані з небезпекою ситуації. Найбільш поширені серед них є: зоофобія (страх перед звірами), акрофобія (страх висоти), клаустрофобія (страх перед закритими приміщеннями). англ. phobia; нім. Phobie f=, -en; угор. fóbia; рос. фобия.... смотреть
-ї, ж., мед. Нав'язливий, непереборний страх при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного зворушення.
імен. жін. родумед.фобия
[fobija]ж.fobia
-ї, ж. , мед. Нав'язливий, непереборний страх при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного зворушення.
фо́бія[фоб'ійа]-йі, ор. -йеійу
фобія; ж. (гр.) нав'язливий, непереборний страх при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного зворушення.
Жах, ляк, страх, див. боязнь, опаска
мед.phobia
lat. phobiaфобия
{фо́бійа} -йі, ор. -йеійу.
Fobi
Fobi
Fobi
мед. фобия
ფობია
Фобия