УМОВНО

умо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

УМОВНОЇСТИВНИЙ →← УМОВНИЙ

Смотреть что такое УМОВНО в других словарях:

УМОВНО

УМО́ВНО.Присл. до умо́вний 1, 3–6.Ванда не знала точно дня свого народження. Умовно за цей день приймалась дата, коли професор Врублевський удочерив її... смотреть

УМОВНО

присл conditionally; on condition; provisionally; subject to a condition; (відносно) relatively • звільнювати (звільняти) ~ (з ув'язнення, від покарання) to discharge (release) conditionally (on condition, subject to a condition) • ~-дострокове звільнення conditional early discharge (release); (під чесне слово) parole • ~ засуджений probationer... смотреть

УМОВНО

Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 339.... смотреть

УМОВНО

Conditionally; on (under) conditionумовно засуджений — юр. probationer

УМОВНО

[umowno]присл.umownie

УМОВНО

прислівниквід слова: умовнийусловно

УМОВНО

【副】1) 预定地, 暗中约定地2) 有条件地

УМОВНО

умовно присл. conditionally; provisionally;звільняти \~ discharge conditionally;

УМОВНО

Присл. до умовний 1), 3-6).

УМОВНО

conventionally, conditionly, de bene esse

УМОВНО

Присл. до умовний 1), 3-6).

УМОВНО

პირობითად

УМОВНО ЗБІЖНИЙ РЯД

условно сходящийся ряд

T: 113