УКЛАДАЛЬНИК

уклада́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

УКЛАДАЛЬНИЦЯ →← УКЛАДАЛЬНИЙ

Смотреть что такое УКЛАДАЛЬНИК в других словарях:

УКЛАДАЛЬНИК

УКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч.1. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь.Укладальник паркету;Укладальник залізничної колії.2. техн. Машина, м... смотреть

УКЛАДАЛЬНИК

УКЛАДАЛЬНИК – УКЛАДАЧУкладальник, -а. Той, хто укладає що-небудь, фахівець з укладання чогось: укладальник паркету, укладальник залізничної колії.Уклад... смотреть

УКЛАДАЛЬНИК

-а, ч. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь.

УКЛАДАЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.укладчик

УКЛАДАЛЬНИК

-а, ч. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь.

УКЛАДАЛЬНИК

Packer; зал. layer

УКЛАДАЛЬНИК

техн. укладчик (специальность)

УКЛАДАЛЬНИК

укладальник, -а

УКЛАДАЛЬНИК

укладчик

T: 93