Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК), а, ч.1. Завзятий любитель спортивних змагань, який пильно стежить за їх проходженням, уболіваючи за успіх однієї з коман... смотреть
УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ... смотреть
уболіва́льник[ўбол'івал'ниек]= вболівальник-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
(вболівальник), -а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь. || Пристрасний любитель спортивних змагань.
імен. чол. роду, жив.
(вболівальник), -а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь.|| Пристрасний любитель спортивних змагань.
[uboliwal'nyk]ч.kibic
Fan, the fancy; (футбольний) football fan, football enthusiast
{ўболіва́лниек} = вболівальник -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.
= вболівальник болельщик
уболівальник, -а