УБОЛІВАЛЬНИК

уболіва́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

УБОЛІВАЛЬНИЦЯ →← УБОЗТВО

Смотреть что такое УБОЛІВАЛЬНИК в других словарях:

УБОЛІВАЛЬНИК

УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК), а, ч.1. Завзятий любитель спортивних змагань, який пильно стежить за їх проходженням, уболіваючи за успіх однієї з коман... смотреть

УБОЛІВАЛЬНИК

УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ... смотреть

УБОЛІВАЛЬНИК

уболіва́льник[ўбол'івал'ниек]= вболівальник-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

УБОЛІВАЛЬНИК

(вболівальник), -а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь. || Пристрасний любитель спортивних змагань.

УБОЛІВАЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.

УБОЛІВАЛЬНИК

(вболівальник), -а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь.|| Пристрасний любитель спортивних змагань.

УБОЛІВАЛЬНИК

[uboliwal'nyk]ч.kibic

УБОЛІВАЛЬНИК

Fan, the fancy; (футбольний) football fan, football enthusiast

УБОЛІВАЛЬНИК

{ўболіва́лниек} = вболівальник -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.

УБОЛІВАЛЬНИК

= вболівальник болельщик

УБОЛІВАЛЬНИК

уболівальник, -а

T: 122