Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм.... смотреть
УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), вця, ч.Те саме, що уби́вця.
імен. чол. роду, жив.убийца
[ubywec']ч.zabójca
(вбивець), -вця, ч. Те саме, що убивця.
убивець, -вця