О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, ... смотреть
УБІ́Р (ВБІР), убо́ру, ч.1. Те, що одягають на себе; одяг взагалі або багатий, пишний одяг; убрання.Скинув він [Грегор] кожух, а на йому убір гарний та ... смотреть
(вбір), убору, ч. 1) Те, що одягають на себе; одяг взагалі чи багатий, пишний одяг; убрання. || Спеціальне спорядження. || Збруя (перев. оздоблена чим... смотреть
(вбір), убору, ч. 1》 Те, що одягають на себе; одяг взагалі чи багатий, пишний одяг; убрання.|| Спеціальне спорядження.|| Збруя (перев. оздоблена ... смотреть
Dress, attire, fineryголовний убір — headgear, headdress; hat, cap; (судді в Англії) mortarboard
імен. чол. родуубор
(наголовний) див. наголовиий
одяг, УБРАННЯ; (головний) ШАПКА; (воїна) ПОЕТ. спорядження; (землі) покрив
(род. убору) 1) убор 2) (платье) одежда; (преим. о роскошном) наряд
убору m ubiór парадний ~ strój galowy головний ~ nakrycie głowy
【阳】 衣服, 服装
Убранне
убір, убору
მორთულობა
убранне
убранне