ТЮРЯЖНИК

тюря́жник іменник чоловічого роду, істота зневажл.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ТЮТЬКІВ →← ТЮРЯГА

Смотреть что такое ТЮРЯЖНИК в других словарях:

ТЮРЯЖНИК

В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., Н... смотреть

ТЮРЯЖНИК

ТЮРЯ́ЖНИК, а, ч., розм., зневажл.Те саме, що арешта́нт;// лайл.– Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, – обізвалася Настуся (І. Нечуй-Лев... смотреть

ТЮРЯЖНИК

-а, ч., розм., зневажл. Те саме, що арештант. || лайл.

ТЮРЯЖНИК

ТЮРЯЖНИК, -а, м.Тот, кто отсидел в тюрьме.

ТЮРЯЖНИК

-а, ч. , розм. , зневажл. Те саме, що арештант.|| лайл.

ТЮРЯЖНИК

див. невільник

ТЮРЯЖНИК

Тюря́жник, -ка; -ники, -ків

ТЮРЯЖНИК

д! АРЕШТАНТ.

T: 199