Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ... смотреть
ТИХЕ́НЬКО.Присл. до тихе́нький.Груша з зломленою верховиною біля хатки вбралася у листву й почала тихенько шелестіти ранками (Марко Вовчок);Діденко нав... смотреть
сиді́ти ти́хо (тихе́нько). Нічим себе не виявляти, намагатися бути непомітним. Якісь дивні відносини були у властей з опришками. Наче умовилися: коли ви будете сидіти тихо, то й ми будемо сидіти тихо (Г. Хоткевич); Резидент замислився.— Невже січова старшина дозволяє козакам бешкетувати на землях чужої держави? — спитав він заклопотано.— О ні! Я знаю, кошові, скільки їх було, все давали накази січовикам сидіти тихо по паланках. Але вони не слухають,— всміхнувся гетьман (М. Лазорський); Прикинеш дурною головонькою, то виходить, що тепер таке врем’ячко (час), що сиди тихенько (Григорій Тютюнник).... смотреть
прислівниктихонько
In silence, silently; softly, very gently (quietly), without a word
наречиетихенько
Присл. до тихенький.
Тихе́нько, присл.
див. поволі; тихо
нар. тихонько, разг. потихоньку; (при сравнении) потише
Присл. до тихенький.