ТИМПАННИК

тимпа́нник іменник чоловічого роду, істота рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ТИМТО →← ТИМПАНАЛЬНИЙ

Смотреть что такое ТИМПАННИК в других словарях:

ТИМПАННИК

ТИМПА́ННИК, а, ч., заст.Той, хто грає на тимпані.Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш).

ТИМПАННИК

-а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані (див. тимпан I).

ТИМПАННИК

-а, ч. , заст. Той, хто грає на тимпані (див. тимпан I).

T: 145