Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачен... смотреть
імен. чол. роду, жив.екон.той, хто поширює злiснiвигадки, наклепи; наклепникинсинуатор
-а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.
[insynuator]ч.insynuator
-а, ч. , книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.
інсинуатор; ч. (лат.) намовник, підкопувач.
інсинуатор, -а