Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́... смотреть
недок. відлітати, док. відлетіти1) to fly away (off); ав. to take off2) перен. (відскакувати) to rebound, to bounce back, to leap (to jump) off (back, ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: відлетівши1. летячи, покинути якесь мiсце (про птахiв)2. (перен.) швидко зникнути, про... смотреть
ВІДЛЕТІ́ТИ див. відліта́ти¹.
[widłetity]дієсл.odlecieć
Відлетіти См. Відлітати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 217.
див. відлітати I.
【完】 见 відлітати
Відлеті́ти, -лечу́, -лети́ш, -летя́ть
див. відлітати I.
-ечу, -етиш odlecieć
сов. от відлітати