Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, ВІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. відкрі́плять; док.1. що. Відокремлювати що-небудь прикріплене.... смотреть
ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́люват... смотреть
-юю, -юєш і відкріпляти, -яю, -яєш, недок., відкріпити, -іплю, -іпиш; мн. відкріплять; док., перех. 1) Відокремлювати що-небудь прикріплене. 2) Знімат... смотреть
недок. відкріплювати, відкріпляти, док. відкріпити1) (відокремлювати) to unfasten, to untie2) (знімати з обліку) to strike of the list
-юю, -юєш і відкріпляти, -яю, -яєш, недок. , відкріпити, -іплю, -іпиш; мн. відкріплять; док. , перех. 1》 Відокремлювати що-небудь прикріплене.2》 Зні... смотреть
несов. - відкріплювати, відкріпляти, сов. - відкріпити откреплять, открепить