СУФІКС

су́фікс іменник чоловічого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СУФІКСАЛЬНИЙ →← СУФІЙСЬКИЙ

Смотреть что такое СУФІКС в других словарях:

СУФІКС

СУ́ФІКС, а, ч., лінгв.Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.Словотворчий суфікс... смотреть

СУФІКС

-а, ч., грам. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.

СУФІКС

су́фікс[суф'ікс]-са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў

СУФІКС

[suifiks]ч.sufiks грам.

СУФІКС

імен. чол. родулінгв.суффикс

СУФІКС

су́фікс (від лат. suffixus – прикріплений) морфема між коренем слова й закінченням, що служить для творення слів з новим значенням або нових форм слова.... смотреть

СУФІКС

суфікс; ч. (лат., прикріплений) морфема між коренем слова й закінченням, що служить для творення слів з новим значенням або нових форм слова.

СУФІКС

-а, ч. , грам. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.

СУФІКС

моск. наростокнаросток

СУФІКС

【阳】 语 后缀

СУФІКС

грам.suffix

СУФІКС

Суфі́кс, -кса; -фі́кси, -ксів

СУФІКС

{су́фікс} -са, м. (на) -сі, мн. -сие, -сіў.

СУФІКС

Etterstavelse, suffiks

СУФІКС

lat. suffixсуффикс

СУФІКС

-а m sufiks, przyrostek

СУФІКС

грам. суффикс

СУФІКС

у. наросток

СУФІКС

суфікс, -а

СУФІКС

наросток

СУФІКС

Суффикс

T: 205