СУДЖЕННЯ

су́дження іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СУДЗА →← СУДЖЕНИЙ

Смотреть что такое СУДЖЕННЯ в других словарях:

СУДЖЕННЯ

ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́... смотреть

СУДЖЕННЯ

СУ́ДЖЕННЯ, я, с.1. Думка про що-небудь, погляд на щось; виклад своїх думок, поглядів.Два роки без живого діла .. зробили графа ще більш різким у своїх ... смотреть

СУДЖЕННЯ

СУДЖЕННЯ - форма мислення, в якій стверджується або заперечується що-небудь стосовно предметів і явищ, їхніх зв'язків і відношень. С. має властивість виражати або істину, або хибність. Мовним еквівалентом С. є розповідне речення. Якщо в С. стверджується чи заперечується те, що є в дійсності, то воно істинне, у противному разі - хибне. Здатність С. бути істинним або хибним називається істиннісним значенням С. До С. не належать речення, які не можна схарактеризувати як істинні або хибні (питальні, наказові тощо). Складовими частинами С. виступають суб'єкт (S), предикат (Р) і зв'язка ("є", "не є") С. уб'єкт і предикат називаються термінами С. Якщо до складу С. входять тільки два терміни, воно називається простим, якщо більше - складним. Властивість С. бути ствердним або заперечним називається якістю С., а обсяг, в якому береться суб'єкт С., - кількістю. За кількістю і якістю, взятих разом, прості С. поділяються на загальноствердні (А), загальнозаперечні (Е), частковоствердні (І) і частковозаперечні (О). Складні С. утворюються з простих за допомогою логічних зв'язок "і" (кон'юнкція), "або" (диз'юнкція), "якщо.., то..." (Імплікація), "якщо і тільки якщо.., то..." (еквіваленція, або подвійна імплікація). Істинність або хибність складних С. залежить від значень істинності простих С., що входять до їхнього складу. У сучасних логічних теоріях замість терміна "С." вживають термін "висловлювання", але багато авторів небезпідставно вважають їх синонімами.Д. Кирик... смотреть

СУДЖЕННЯ

рос. суждения найпростіша форма вираження змісту поняття, логіки мислення, в якій стверджується або заперечується певна дія пізнання. В С. виражається зв'язок між поняттями, розкривається їхній зміст, дається визначення. Формою всебічного розкриття змісту понять може бути лише система суджень, що виражає їхній необхідний і закономірний зв'язок, умовивід.... смотреть

СУДЖЕННЯ

-я, с. 1) Думка про що-небудь, погляд на щось; виклад своїх думок, поглядів. 2) лог. Думка, в якій стверджується або заперечується що-небудь відносно ... смотреть

СУДЖЕННЯ

В логіці висловлювання, осмислений вираз, в якому визначається щось про щось, може бути правильним або хибним; с. може бути твердженням, запереченням ч... смотреть

СУДЖЕННЯ

-я, с. 1》 Думка про що-небудь, погляд на щось; виклад своїх думок, поглядів.2》 лог. Думка, в якій стверджується або заперечується що-небудь відносно... смотреть

СУДЖЕННЯ

су́дження[суджеин':а]-н':а, р. мн. -еин'

СУДЖЕННЯ

【中】1) 意见, 见解2) 逻辑 判断

СУДЖЕННЯ

імен. сер. родусуждение

СУДЖЕННЯ

лог.judg(e)ment

СУДЖЕННЯ

ім (думка, міркування) judgement; opinion; [лог] statement

СУДЖЕННЯ

вчт; матем. суждение (форма и единица мышления)

СУДЖЕННЯ

{су́джеин:а} -н:а, р. мн. -еин.

СУДЖЕННЯ

-я n sąd (w filozofii)

T: 68