Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СУБСТАНТИ́ВНИЙ, а, е.1. лінгв. Головним членом або стрижневим словом якого є іменник.Субстантивні словосполучення;Субстантивні речення.2. лінгв. Який м... смотреть
-а, -е. 1) лінгв. Головним членом або стрижневим словом якого є іменник. Субстантивні словосполучення. 2) лінгв. Який має форму або виступає у функції... смотреть
-а, -е.1》 лінгв. Головним членом або стрижневим словом якого є іменник. Субстантивні словосполучення.2》 лінгв. Який має форму або виступає у функці... смотреть
субстанти́вний (від лат. substantivum – іменник) 1. Той, що має значення іменника. 2. Той, що діє без допомоги інших речовин, незалежний; ¤ с-і барвники – група синтетичних барвників, якими фарбують без протравлювання волокна і виробів з нього.... смотреть
субстантивний (лат., іменник) 1. лінгв. Головним членом або стрижневим словом є іменник. 2. лінгв. Який має форму або виступає у функції іменника. 3. хім. Який діє без допомоги інших речовин.... смотреть
[substantywnyj]прикм.substantywny
ад'єктивлінгв.субстантивный
Істотний, основний, самостійний, (грамат.) іменниковий
субстантивный